3 его-стани в транзакційному аналізі - Родитель (Батько), Дорослий, Малюк

 

Ключова ідея транзактного аналізу по Еріку Берну - це структура особистості через его стан.

Згідно з Еріком Берном під его станом розуміється певний патерн думок, почуттів, переживань, пов'язаний з певним патерном поведінки.

Розрізняють три его-стани: Родитель, Дорослий, Дитина (Малюк).

Батьківський его-стан («Родитель») формується з батьківських постатей і відтворюють почуття, установки, поведінку та реакції цих людей.

«Родитель» – це роль, яка формується з поведінка наших батьків, інших важливих особистостей (бабусів, дідусів, старших братів та сестер, вихователів, вчителів) та створюють «карту» світу людини. Тобто роль, яка є сукупністю всіх переконань, установок та вірувань, які людина вважає правильними. Цю роль добре характеризує слово "треба".

Дорослий его стан («Дорослий») займається незалежним збором та обробкою інформації та оцінкою ймовірностей, що є основою для дії. Об'єктивна оцінка дійсності із третьої позиції сприйняття.

Дорослий – це роль, яка пізнає та аналізує те, що зараз відбувається в оточенні. Роль, у якій людина міркує «максимально здорово». Цю роль, можливо, добре характеризує слово «можу».

Дитячий его-стан («Малюк») - це коли людина відчуває, думає, фантазує, уявляє, діє, говорить і реагує так, як це робила у дитинстві. Кожна людина має в собі риси маленького хлопчика або маленької дівчинки. 

Коли людина проявляє свої емоції, то найчастіше, що ці емоції йдуть з его-стану “Дитини”. Саме ця частина людської особистості є найбільш цінною. Саме зі стану “Дитини” ми відчуваємо щастя, залишаємося природними – захопленими і милими, радісними і сумними або впертими і поступливими – такими ж, якими були у своєму дитинстві. Спонтанність, інтуїція, творчість – найяскравіше проявляються в дитячому віці. 

Дитина – це роль, у якій людина живе виходячи із миттєвих бажань, емоційних поривів. Цю роль добре характеризує слово «хочу».

Суть моделі его станів полягає в тому, що вона дозволяє встановлювати надійний зв'язок між поведінкою, думками і почуттями.

Якщо людина показує послідовний набір поведінок, що характеризують його его-стан "Малюк", можна з упевненістю припустити, що він також програє переживання і почуття зі свого дитинства і в цей конкретний час не перебуває в "стані тут і тепер".

Якщо людина змінює свою поведінку на его-стан "Дорослий", ми можемо припустити, що його думки і почуття є реакцією у стані «тут і тепер».

Якщо він показує поведінку, цінності, ритуали, критику, «потрібність», турботу, повагу, які скопіював у своїх батьків або значущих батьківських постатей (бабуся, дідусь, тітка, дядько, вихователька, няня), то внутрішньо програватиме думки і почуття, які також запозичив у них і перебувати у стані его-стану «Родитель».

Психологічно зрілою особистістю можна назвати людину, у поведінці якої домінує позиція «Дорослий» і людина усвідомлено може переключатися у турботу (его стан«Родитель») або спонтанність, креативність (его-стан «Малюк»). 

Тому важливо у різних незрозумілих ситуаціях задавати собі запитання: 

- У якому я зараз его-стані? 

- Знаходитись в цьому его-стані мені зараз допомагає чи заважає? 

Таким чином ви повернете собі до стану «Дорослого» і тоді вам буде простіше приймати обставини, аналізувати ситуацію, приймати рішення та будувати стратегію поведінки.

На фото я посміхаюся зі свого его-стану "Малюк" 😀.